Informe del Encuentro Internacionalista en París

Отчёт со встречи Интернационалистов в Париже

Звіт з міжнародної зустрічі у Парижі

By the RCIT Media Team, 21 May 2025, www.thecommunists.net

The third Internationalist Meeting took place in Paris on 16-18 May. This time it was organised by a coalition of Italian radical leftist organisations as well as the NPA Révolutionnaires – a sizeable Trotskyist organisation in France.

40 different organisations had sent written contributions in the weeks before and 28 of them also participated at the conference in person with one or two delegates. Like last year, all delegations had the right to make a contribution for 15 minutes on each of the first two days. The last day was devoted to shorter reports about trade union work.

Similar to the last conference in Milano, a broad range of forces – Trotskyists, Left Communists, Anarchists and Anarcho-Syndicalists – were present. Among these were organisations from Italy (e.g. Lotta Comunista, AMR ControVento, ControCorrente, Rivoluzione Comunista), France (NPA-R), Greece (e.g. OKDE Spartakos, Diethnismos), Türkiye (BIR-KAR), Portugal (MAS), Australia (Socialist Alternative), Britain (Alliance for Workers' Liberty), Bulgaria (FACB), Germany (RSO), and Russia (Novyj Prometej). In addition, several international organisations were present with leading representatives like the Committee for a Workers’ International (CWI), International Socialist League (MST in Argentina), the International Trotskyist Opposition (PCL in Italy), the League for the Fifth International, International Communist League (Spartacists), the Workers International Network, Internationalist Standpoint, Socialismo o Barbarie (Nuevo MAS in Argentina) as well as the Permanent Revolution Collective (COREP).

The Revolutionary Communist International Tendency (RCIT) was present with two delegates – Medina Avdagić and Michael Pröbsting – as well as our Ukrainian comrade Petro Borwevik. We had circulated a written contribution for the debate before the conference which has been published in 7 languages. (https://www.thecommunists.net/worldwide/global/rcit-statement-for-paris-conference-may-2025/)

The debates focused on key issues of the world situation like the capitalist crisis, war danger, Great Power rivalry, the Gaza War as well as the Ukraine War. Unsurprisingly, given the wide range of forces, the participating delegations represented very different positions.

In their speeches, the delegates of the RCIT emphasised that in the current period revolutionaries should join forces on the basis of agreement on the most important questions in the current period. Among these issues are the recognition of the imperialist character of new powers like China and Russia, a consistent internationalist position of revolutionary defeatism against all Great Powers, anti-imperialist solidarity with the popular resistance in Palestine and the Ukraine, support for revolutionary upheavals (like in Syria in December 2024) as well as for the struggle of the oppressed people in Kashmir against the occupation by India respectively Pakistan.

We also elaborated that Marxists have to prepare for a period of reactionary wars in which it will be crucial to take a revolutionary defeatist position under the slogan of “The main enemy is at home!” As the latest example of India – where the reformist left completely capitulated to social-chauvinism – demonstrated, the workers vanguard will face massive pressure in the event of such wars (or similar crisis – think about the COVID Counterrevolution in 2020/21). The task of Marxists is to prepare workers and oppressed for such situations by supporting them to develop an internationalist class consciousness in the struggles today. This means to break with all forms of national unity with “their” ruling class, to refute the idea that the masses have an interest to defend “their” state which, in fact, is not theirs but is rather dominated by the ruling elite, to oppose the idea that workers should defend the colonial possession of “their” state (like Kashmir in India/Pakistan) or defend “our borders” of imperialist countries against migrants.

Furthermore, we emphasised the importance to taking concrete steps to build a new International as a revolutionary instrument of the workers and oppressed in their struggle for liberation. Such an International must be based on a program for the current period of class struggles and it must be characterised by the unity of words and deeds. This means that its actions must reflect the program – otherwise it would be a new version of the Second International where a revolutionary program went hand in hand with an increasingly centrist and reformist practice.

The organisers of the conference have already announced their plan to hold a similar event in 2026. We support this decision as such conferences are a useful opportunity to debate issues of the world situation with other forces. For such a purpose, it would be desirable to broaden the range of participating forces (e.g. Maoist organisations which play an influential role within the workers vanguard in South Asia).

At the same, the RCIT believes that such debates, useful as they are, are not sufficient. Revolutionaries need to go further and strive for uniting forces which have agreement on an action program for the current historic period. Naturally, such unity can not be artificially created but must be the result of a process of serious discussion and collaboration. Such a step forward towards revolutionary unity is all the more important as we are living in an explosive period of wars and revolutionary upheavals!

Por el Equipo de Prensa de la CCRI, 21 de mayo de 2025, www.thecommunists.net

El tercer Encuentro Internacionalista se celebró en París del 16 al 18 de mayo. En esta ocasión, fue organizado por una coalición de organizaciones de izquierda radical italianas, así como por el NPA Révolutionnaires, una importante organización trotskista en Francia.

Cuarenta organizaciones diferentes habían enviado contribuciones escritas en las semanas previas y 28 de ellas también participaron en la conferencia personalmente con uno o dos delegados. Al igual que el año pasado, todas las delegaciones tuvieron derecho a realizar una contribución de 15 minutos cada uno de los dos primeros días. El último día se dedicó a informes breves sobre la labor sindical.

Al igual que en la última conferencia en Milán, asistieron una amplia gama de fuerzas: trotskistas, comunistas de izquierda, anarquistas y anarcosindicalistas. Entre ellas se encontraban organizaciones de Italia (p. ej., Lotta Comunista, AMR ControVento, ControCorrente, Rivoluzione Comunista), Francia (NPA-R), Grecia (p. ej., OKDE Spartakos, Diethnismos), Turquía (BIR-KAR), Portugal (MAS), Australia (Socialist Alternative), Gran Bretaña (Alianza por la Libertad de los Trabajadores), Bulgaria (FACB), Alemania (RSO) y Rusia (Novyj Prometej). Además, estuvieron presentes varias organizaciones internacionales con representantes destacados, como el Comité por una Internacional de los Trabajadores (CIT), la Liga Internacional Socialista (MST en Argentina), la Oposición Trotskista Internacional (PCL en Italia), la Liga por la Quinta Internacional, la Liga Comunista Internacional (Espartaquistas), la Red Internacional de los Trabajadores, Punto de Vista Internacionalista, Socialismo o Barbarie (Nuevo MAS en Argentina), así como el Colectivo Revolución Permanente (COREP).

La Corriente Comunista Revolucionaria Internacional (CCRI) estuvo presente con dos delegados: Medina Avdagić y Michael Pröbsting, así como nuestro compañero ucraniano Petro Borwevik. Distribuimos una contribución escrita para el debate previo a la conferencia, publicada en siete idiomas (https://www.thecommunists.net/worldwide/global/rcit-statement-for-paris-conference-may-2025/).

Los debates se centraron en temas clave de la situación mundial, como la crisis capitalista, el peligro de guerra, la rivalidad entre las grandes potencias, la Guerra de Gaza y la Guerra de Ucrania. Como era de esperar, dada la amplia gama de fuerzas, las delegaciones participantes representaron posiciones muy diferentes.

En sus discursos, los delegados de la CCRI enfatizaron que, en el período actual, los revolucionarios deben unir fuerzas sobre la base de un acuerdo sobre las cuestiones más importantes. Entre estas cuestiones están el reconocimiento del carácter imperialista de nuevas potencias como China y Rusia, una posición internacionalista consecuente de derrotismo revolucionario contra todas las grandes potencias, la solidaridad antiimperialista con la resistencia popular en Palestina y Ucrania, el apoyo a los levantamientos revolucionarios (como en Siria en diciembre de 2024), así como a la lucha del pueblo oprimido en Cachemira contra la ocupación de la India y Pakistán respectivamente.

También explicamos que los marxistas deben prepararse para un período de guerras reaccionarias en el que será crucial adoptar una postura derrotista revolucionaria bajo el lema "¡El enemigo principal está en casa!". Como demostró el último ejemplo de la India, donde la izquierda reformista capituló completamente ante el socialchovinismo, la vanguardia obrera se enfrentará a una enorme presión en caso de tales guerras (o crisis similares; pensemos en la contrarrevolución de la COVID-19 en 2020/21). La tarea de los marxistas es preparar a los trabajadores y a los oprimidos para tales situaciones, apoyándolos para que desarrollen una conciencia de clase internacionalista en las luchas actuales. Esto significa romper con toda forma de unidad nacional con "su" clase dominante, refutar la idea de que las masas tienen interés en defender "su" Estado, que, de hecho, no es suyo, sino que está dominado por la élite gobernante, y oponerse a la idea de que los trabajadores deban defender la posesión colonial de "su" Estado (como Cachemira en India/Pakistán) o defender "nuestras fronteras" de los países imperialistas contra los migrantes. Además, enfatizamos la importancia de tomar medidas concretas para construir una nueva Internacional como instrumento revolucionario de los trabajadores y oprimidos en su lucha por la liberación. Dicha Internacional debe basarse en un programa para el período actual de lucha de clases y debe caracterizarse por la unidad de palabras y hechos. Esto significa que sus acciones deben reflejar dicho programa; de lo contrario, sería una nueva versión de la Segunda Internacional, donde un programa revolucionario iba de la mano con una práctica cada vez más centrista y reformista.

Los organizadores de la conferencia ya han anunciado su plan de celebrar un evento similar en 2026. Apoyamos esta decisión, ya que estas conferencias representan una oportunidad útil para debatir cuestiones de la situación mundial con otras fuerzas. Para ello, sería deseable ampliar el espectro de fuerzas participantes (por ejemplo, las organizaciones maoístas que desempeñan un papel influyente en la vanguardia obrera del sur de Asia).

Al mismo tiempo, la CCRI cree que estos debates, por muy útiles que sean, no son suficientes. Los revolucionarios deben ir más allá y esforzarse por unir fuerzas que concuerden en un programa de acción para el período histórico actual. Naturalmente, dicha unidad no puede crearse artificialmente, sino que debe ser el resultado de un proceso de diálogo y colaboración serios. Este paso hacia la unidad revolucionaria es aún más importante, ya que vivimos en un período explosivo de guerras y levantamientos revolucionarios.

Подготовлено медиа-группой РКИТ, 21 мая 2025 года, www.thecommunists.net

Третья встреча Интернационалистов состоялась в Париже 16–18 мая. На этот раз её организовала коалиция итальянских радикально-левых организаций, а также NPA Révolutionnaires — значительная троцкистская организация во Франции.

40 различных организаций направили письменные материалы за несколько недель до начала мероприятия, и 28 из них также приняли участие в конференции лично, представив по одному или два делегата. Как и в прошлом году, все делегации имели право на 15-минутное выступление в течение первых двух дней. Последний день был посвящён коротким отчётам о работе в профсоюзах.

Как и на прошлогодней конференции в Милане, присутствовал широкий спектр политических сил — троцкисты, левые коммунисты, анархисты и анархо-синдикалисты. Среди них были организации из Италии (например, Lotta Comunista, AMR ControVento, ControCorrente, Rivoluzione Comunista), Франции (NPA-R), Греции (OKDE Spartakos, Diethnismos), Турции (BIR-KAR), Португалии (MAS), Австралии (Socialist Alternative), Великобритании (Alliance for Workers' Liberty), Болгарии (FACB), Германии (RSO) и России (Novyj Prometej). Также присутствовали представители международных организаций, таких как Комитет за Рабочий Интернационал (CWI), Международная Социалистическая Лига (MST в Аргентине), Международная Троцкистская Оппозиция (PCL в Италии), Лига за Пятый Интернационал, Международная Коммунистическая Лига (спартакисты), Рабочая Международная Сеть, Internationalist Standpoint, Socialismo o Barbarie (Nuevo MAS в Аргентине), а также Коллектив Постоянной Революции (COREP).

Революционная Коммунистическая Интернациональная Тенденция (РКИТ) была представлена двумя делегатами — Мединой Авдагич и Михаэлем Прёбстингом — а также нашим украинским товарищем Петро Борвевиком. Мы заранее распространили письменный вклад в дискуссию, который был опубликован на семи языках. (https://www.thecommunists.net/worldwide/global/rcit-statement-for-paris-conference-may-2025/)

Дискуссии были сосредоточены на ключевых вопросах мировой ситуации: капиталистический кризис, угроза войн, соперничество великих держав, война в Газе и война в Украине. Как и следовало ожидать, учитывая широкий спектр участников, делегации представляли весьма разные позиции.

В своих выступлениях делегаты РКИТ подчеркнули, что в нынешний период революционеры должны объединяться на основе согласия по важнейшим вопросам современности. К таким вопросам относятся признание империалистического характера новых держав, таких как Китай и Россия; последовательная интернационалистская позиция революционного пораженчества по отношению ко всем великим державам; антиимпериалистическая солидарность с народным сопротивлением в Палестине и Украине; поддержка революционных восстаний (например, в Сирии в декабре 2024 года), а также борьба угнетённых народов Кашмира против оккупации со стороны Индии и Пакистана.

Мы также подчеркнули, что марксистам необходимо готовиться к периоду реакционных войн, в которых будет жизненно важно занимать революционно-пораженческую позицию под лозунгом: «Главный враг — в собственной стране!» Последний пример — Индия, где реформистская левая полностью капитулировала перед социальным шовинизмом — показывает, что авангард рабочего класса будет подвергаться колоссальному давлению в подобных ситуациях (или аналогичных кризисах — например, контрреволюции COVID в 2020–21 годах). Задача марксистов — готовить рабочих и угнетённых к таким обстоятельствам, помогая им развивать интернационалистское классовое сознание уже в текущих борьбах. Это означает отказ от любого единства с «своим» правящим классом, разоблачение идеи о том, что у масс есть интерес в защите «своего» государства, которое на самом деле принадлежит правящей элите; противостояние защите колониальных владений «своих» государств (например, Кашмир в Индии/Пакистане), а также отказ от защиты «наших границ» в империалистических странах от мигрантов.

Кроме того, мы подчеркнули необходимость предпринять конкретные шаги по созданию нового Интернационала как революционного инструмента рабочих и угнетённых в их борьбе за освобождение. Такой Интернационал должен быть основан на программе, соответствующей текущему этапу классовой борьбы, и должен отличаться единством слова и дела. Это означает, что действия должны соответствовать программе — иначе это будет очередная версия Второго Интернационала, где революционная программа шла рука об руку с всё более центристской и реформистской практикой.

Организаторы конференции уже объявили о планах провести аналогичное мероприятие в 2026 году. Мы поддерживаем это решение, поскольку такие конференции являются полезной площадкой для обсуждения мировых проблем с другими силами. Было бы желательным расширить круг участников, например, за счёт маоистских организаций, которые играют значительную роль в авангарде рабочего движения в Южной Азии.

В то же время РКИТ считает, что одних только дебатов, какими бы полезными они ни были, недостаточно. Революционеры должны стремиться объединять силы, которые согласны с программой действий для текущего исторического периода. Конечно, такое единство не может быть создано искусственно, оно должно стать результатом серьёзной дискуссии и совместной работы. Такой шаг к революционному единству особенно важен сегодня, когда мы живём в взрывоопасный период войн и революционных потрясений!

RCIT Media Team, 21 травня 2025, www.thecommunists.net

Третя міжнародна зустріч відбулася в Парижі 16-18 травня. Цього разу вона була організована коаліцією італійських радикальних лівих організацій, а також NPA Revolutionnaers — значною троцькістською організацією у Франції.

40 різних організацій надіслали письмові внески за кілька тижнів до, 28 з них також брали участь на конференції особисто з одним або двома делегатами. Як і минулого року, всі делегації мали право висловитися протягом 15 хвилин в кожен з перших двох днів. Останній день був присвячений коротшим звітам про профспілкову роботу.

Як і остання конференція в Мілані, було присутній широкий спектр сил: троцькісти, ліві комуністи, анархісти і анархо-синдикалісти. Серед них були організації з Італії (наприклад, Lotta Comunista, AMR ControVento, ControCorrente, Rivoluzone Comunista), Франції (NPA-R), Греції (наприклад, OKDE Spartakos, Dievhismos), Туреччини (BIR-KAR), Португалії (MAS), Австралії (Socialist Alternative), Великобританії (Alliance for Workers' Liberty), Болгарії (FACB), Німеччини (RSO) і Росії (Новий Прометей). Крім того, кілька міжнародних організацій були присутні з провідними представниками: такими як Комітет за робітничий інтернаціонал (CWI), Міжнародна соціалістична ліга (MST в Аргентині), Міжнародна троцькістська опозиція (PCL в Італії), Ліга за п'ятий інтернаціонал, Міжнародна комуністична ліга (Спартакісти), Робітнича міжнародна мережа (Workers International Network), Internationalist Standpoint, Socialismo o Barbarie (Nuevo MAS в Аргентині), а також Колектив перманентної революції (COREP).

Від Революційної комуністичної міжнародної тенденції (RCIT) були присутні два делегати: Медіна Авдагіч і Міхаель Прьобстінг, а також наш український товариш Петро Борщевик. Ми написали і розіслали свою брошуру перед конференцією. Вона була перекладена на сім мов (див. https://www.thecommunists.net/worldwide/global/rcit-statement-for-paris-conference-may-2025/).

Дебати були зосереджені на ключових питаннях світової ситуації, таких як капіталістична криза, воєнна небезпека, суперництво великих держав, війна в Газі, а також війна в Україні. З огляду на широкий спектр присутніх не дивно, що різні делегації представляли зовсім різні позиції.

У своїх виступах делегати РКМТ наголосили, що у нинішній період революціонери повинні об'єднати зусилля на основі згоди з найважливіших питань поточного періоду. Серед цих питань визнання імперіалістичного характеру нових держав, таких як Китай і Росія, послідовна інтернаціоналістська позиція революційного поразництва всіх великих держав, антиімперіалістична солідарність з народним опором в Палестині та Україні, підтримка революційних повстань (як-от у Сирії в грудні 2024 року), а також підтримка боротьби пригнобленого населення Кашміру проти окупації Індією і Пакистаном.

Ми також доповнили, що марксисти повинні готуватися до періоду реакційних воєн, в яких буде важливо зайняти позицію революційного поразництва під гаслом «Головний ворог вдома!». Як продемонстрував останній приклад Індії, де реформісти повністю капітулювали перед соціал-шовінізмом, робітничий авангард зіткнеться з масовим тиском у разі таких воєн (або подібної кризи, як-от в ситуації з COVID у 2020/21 роках). Задача марксистів полягає в підготовці робітників і пригноблених до таких ситуацій, підтримуючи їх розвивати інтернаціоналістичну класову свідомість у сьогоднішній боротьбі. Це означає розірвати всі форми національної єдності зі “своїм” керівним класом, спростувати ідею, що маси зацікавлені в захисті “своєї” держави, в якій насправді переважає керівна еліта, а також протистояти ідеї, що робітники повинні захищати колоніалізм своєї держави (як у випадку Кашміру та Індії/Пакистану) або захищати кордони імперіалістичних країн від мігрантів.

Крім того ми підкреслили важливість конкретних заходів для побудови нового Інтернаціоналу як революційного інструменту робітників і пригноблених в їхній боротьбі за звільнення. Такий Інтернаціонал повинен засновуватися на програмі поточного періоду класової боротьби, він повинен характеризуватися єдністю слів і вчинків. Це означає, що дії Інтернаціоналу повинні відображати програму — інакше ми би повторили історію Другого Інтернаціоналу, де поєднувалися революційна програма і центристська і реформістська практика.

Організатори конференції вже оголосили про свій план провести аналогічний захід у 2026 році. Ми підтримуємо це рішення, оскільки такі конференції є корисною можливістю обговорювати питання світової ситуації з іншими силами. Для підтримання цієї мети ми підтримуємо розширення спектру учасників (наприклад включити маоїстські організації, які відіграють впливову роль серед робітників у Південній Азії).

Водночас РКМТ не вважає, що таких конференцій і дебатів достатньо, хоч якими корисними вони не були. Революціонери повинні йти далі і прагнути об'єднання всіх сил, що погоджуються з однією програмою дій у поточний історичний період. Звичайно, що така єдність не може бути створена штучно, вона повинна бути результатом процесу серйозного обговорення і співпраці. Такий крок вперед до революційної єдності тим важливіше, що ми живемо у вибухонебезпечний період воєн і революційних потрясінь!