වොෂින්ටන්ගේ විදේශ ප්‍රතිපත්ති න්‍යායයේ විශාල වෙනස්කම

Серйозні зміни у зовнішньополітичній доктрині Вашингтона

Серьезные изменения во внешнеполитической доктрине Вашингтона

워싱턴 대외정책 독트린의 중대 전환

 

The draft of the Pentagon’s newest National Defense Strategy reflects the dramatic decline of U.S. imperialism

 

By Michael Pröbsting, Revolutionary Communist International Tendency (RCIT), 10 September 2025, www.thecommunists.net

 

 

 

According to POLITICO, the draft of the newest National Defense Strategy, which comes out at the start of each administration and defines its foreign policy and military strategy, implies a major shift from recent Democrat and Republican administrations. Since Barak Obama and his “pivot to Asia”, Washington has focused on this region and named China as its most important adversary.

 

The actual draft for this strategy document calls for a change of course and defines the homeland and Western Hemisphere as the new focus. In other words, the document determines that American military should prioritise its resources mainly to the U.S. itself as well as to Latin America and North America (including Greenland). [1]

 

If adopted, the document would codify a dramatic reversal in the foreign policy of U.S. imperialism. It would mark the end of its attempts to defend its status the global hegemonic power. As the RCIT has analysed since one-and-a-half decades, one of the key features of the current historic period has been the decline of the U.S. – the long-time absolute hegemon – and the rise of Chinese imperialism. [2] As a result, the rivalry between these two Great Powers has been the most important element in global political relations. [3]

 

A retreat to the homeland and Western Hemisphere reflects the fact that Washington has no longer the economic and military resources to simultaneously contain China and Russia, control the Middle East, and dominate the other regions. As we have pointed out before, the Trump Administration seems to accept that it can not stop China and Russia from playing a key role in world politics. [4] Hence, it retreats from challenging their strong impact in Asia, Africa and Eastern Europe. Instead, Washington would, according to the draft document, focus on dominating Southern and Norther America and possibly Europe.

 

Furthermore, the new doctrine also reflects the deepening domestic crisis of U.S. imperialism. America’s economy suffers from decades of deindustrialisation, dependency on imports and accelerating indebtedness. Its society is riven with explosive political and social contradictions. Hence, the Trump Administration is increasingly deploying troops in American cities and at the border. Its domestic policy is a pre-emptive civil war of a ruling class in deep crisis. [5]

 

Of course, the document has not been officially adopted yet. And given its dramatic implications, it is most likely that a sizeable section of the political elite – in particular the so-called China hawks like Lindsey Graham which are still very influential in both parties – will vehemently protest against such a shift in America’s foreign policy.

 

However, if one looks back at the foreign policy decisions of the Trump Administration since January, we can see that it has already undertaken a series of steps in this direction. In addition to deploying troops in major U.S. cities and militarising the border regions, Washington has sent a naval force to the Caribbean and threatens to attack Venezuela, likewise it publicly speculates about military strikes in Mexico (“combatting narco-terrorism”), and it calls for the annexation of Canada and Greenland. Likewise, it tries to squeeze Europe (including Ukraine) economically as much as possible.

 

At the same time, Trump has postponed imposing high tariffs on China again and again and rolled out the red carpet for Putin. He repeatedly threatened to end support for Ukraine and called the country as equally responsible for the invasion like the Kremlin. ^[6] Likewise, the U.S. has ended financing the so-called Baltic Security Initiative (directed against Russia) and withdrew, according to the Financial Times, from its agreements with Western allies to “combat fake news from Russia, China and Iran”.

 

In short, the policy of the Trump Administration is characterised by a retreat from its main adversaries – China and Russia – and an attempt to plunder and dominate the weaker allies in the Western Hemisphere. The declining former hegemon sets itself more realistic goals.

 

As readers of our publications will be aware, over the past decade we have been engaged in a number of debates about the decline of U.S imperialism and the rise of China (and Russia) as Great Powers. We have defended the Marxist analysis which recognises China’s transformation to a capitalist power and the consequential inter-imperialist rivalry as a key feature of world politics. In contrasts, our opponents accused us of overestimating the decline of the U.S. as well as China’s (and Russia’s) political, economic and military strength. What will they say now in the light of recent events?! [7]

 

 

 

ඇමරිකානු අධිරාජ්‍යවාදයේ දැඩි පසුබෑම නිරූපණය කරන, පෙන්ටගන් නිකුත් කරන නවතම ජාතික ආරක්ෂක උපාය මාර්ගයේ කෙටුම්පත

 

මයිකල් ප්‍රොබ්ස්ටිං, විප්ලවීය කොමියුනිස්ට් අන්තර්ජාතික ප්‍රවණතාවය (RCIT), 2025 සැප්තැම්බර් 10, www.thecommunists.net

 

 

 

POLITICO අනුව, එක් එක් පාලක පක්ෂය ආරම්භයේදී නිකුත් කරන නවතම National Defense Strategy (ජාතික ආරක්ෂක උපාය මාර්ගය) කෙටුම්පත, අතිශය වැදගත් වෙනසක් පෙන්වා දෙයි. බරක් ඔබාමාගේ "ඇසියාව වෙත හැරීමේ" න්‍යායත් සමඟ, වොෂින්ටන් මෙම කලාපයට අවධානය යොමු කළේය, සහ චීනය වඩාත් වැදගත් ප්‍රතිවාදියා ලෙස නම් කළේය.

 

නවතම කෙටුම්පත මෙම මාර්ගය වෙනස් කරමින්, "දේශීය භූමිය සහ බටහිර අර්ධගෝලය" නව මූලික අවධානය ලෙස දැක්වයි. වෙනත් වචන වලින් කියන්නේ, ඇමරිකානු හමුදාව තම සම්පත් මූලිකව U.S. තුළමත් සහ ලතින් ඇමරිකාව හා උතුරු ඇමරිකාව (ග්‍රීන්ලන්ඩ් ඇතුළු) වෙත යොමු කළ යුතු බවයි. [1]

 

මෙය සත්‍ය වශයෙන් පිළිගත්හොත්, U.S. අධිරාජ්‍යවාදයේ විදේශ ප්‍රතිපත්තියේ ඉතා විශාල පරිවර්තනයක් වශයෙන් සටහන් වනු ඇත. ගෝලීය හේජමෝනි බලය ලෙස තම අතුරින්ම තත්ත්වය රැක ගැනීමේ උත්සාහයන්ගේ අවසානය ලෙසත් මෙය දැක්විය හැක. RCIT මත විග්‍රහ කළ පරිදි, එක්සත් ජනපදය – දිගු කාලයක් සම්පූර්ණ ගෝලීය බලය – දැඩි ලෙස පසුබැසී යන අතර, චීන අධිරාජ්‍යවාදය ඉහළ යාම, වත්මන් යුගයේ මූලික ලක්ෂණයක් වෙයි. [2][3]

 

දේශීය භූමිය සහ බටහිර අර්ධගෝලය වෙත මාරු වීම, වොෂින්ටන්ට තවදුරටත් චීනය සහ රුසියාව පාලනය කරමින්, මධ්‍යපූර්වය හා වෙනත් කලාප මත ආධිපත්‍ය පවත්වාගැනීමේ ආර්ථික සහ හමුදා සම්පත් නැති බව පෙන්වයි. [4] එනිසා, එය ඇසියාව, ආප්‍රිකාව සහ නැගෙනහිර යුරෝපය තුළ ඔවුන්ගේ බලපෑම් අභියෝග කිරීමට තවදුරටත් නොහැකි බව පිළිගනී. ඒ වෙනුවට, U.S. තම බලය උතුරු-දකුණු ඇමරිකාව සහ යුරෝපය මත සකස් කිරීමට උත්සාහ කරයි.

 

මෙම නව න්‍යායත්‍රණය, U.S. අධිරාජ්‍යවාදය තුළ ගැඹුරු දේශීය අර්බුදයත් දක්වයි. දශක ගණනාවක් පුරා ධාන්‍ය කර්මාන්ත පසුබැසීම, ආනයන මත පරිභෝජන සහ ණය සම්පූර්ණ වීම ආර්ථිකය කෙරෙහි බලපා ඇත. සමාජය තුළ දැඩි දේශපාලන හා සමාජ ගැටුම් වර්ධනය වෙමින් ඇත. එමනිසා, ට්‍රම්ප් පාලනය අරගලකාලීන ලෙස අභ්‍යන්තරයේ හමුදාව යොදමින්, සීමාවන් හමුදාකරණය කරමින් සිටී. [5]

 

නමුත්, මෙම කෙටුම්පත තවමත් නිල වශයෙන් අනුමත වී නැත. එහි දැඩි පරිණාමය සලකා බලද්දී, China hawks ලෙස හැඳුනුම් ලබන Lindsey Graham වැනි දේශපාලන නායකයින් එයට දැඩි විරුද්ධතාවක් දක්වනු ඇත.

 

එහෙත්, 2025 ජනවාරි සිට ට්‍රම්ප් පාලනයේ විදේශ ප්‍රතිපත්ති තීරණ ගෙන ගිය ආකාරය බලන විට, මෙම මගපෙන්වීමේ පියවර ගෙන ඇති බව දැකිය හැක. උදා: ඇමරිකානු නගරවලට හමුදාව යැවීම, සීමා හමුදාකරණය, කැරිබියන් වෙත නාවික බලකාය යැවීම සහ වෙනස්සියුලාවට ආක්‍රමණය කිරීමට මුවාවීම, මෙක්සිකෝව තුළ "ඇල් නාර්කෝ-ඇත්දලය" විරුද්ධව හමුදා ක්‍රියාමාර්ග සම්බන්ධයෙන් කතා කිරීම, කැනඩාව සහ ග්‍රීන්ලන්ඩ් අයත් කර ගැනීමේ ප්‍රකාශ.

 

එසේම, චීනයට විරුද්ධ අධික බදු නැවත නැවතත් පසුබැසීම, පූටින්ට "රතු පලස" දීම, යුක්රේනයට සහයෝගය අවසන් කිරීමට සිදු කර ඇත. [6]

 

එමෙන්ම, බෝල්ටික් ආරක්ෂක උපාය මාර්ගය සඳහා මුදල් ගෙවීම නවතා දැමීමත්, රුසියාව, චීනය, ඉරානය සම්බන්ධ "කැටවූ ප්‍රචාරය" විරුද්ධ සමුඛ ගිවිසුම්වලින් ඉවත් වීමත් සිදු කර ඇත.

 

කෙටියෙන්, ට්‍රම්ප් පාලනයේ ප්‍රතිපත්තිය, ප්‍රධාන ප්‍රතිවාදීන් වන චීනය හා රුසියාව වෙතින් පසුබැසීමකින් සහ බටහිර අර්ධගෝලයේ දුර්වල හවුල්කරුවන් උගුලට දමා පාලනය කිරීමට උත්සාහ කිරීමකින් යුක්තය. පසුබැසී යන පැරණි අධිපති බලය, තවදුරටත් "යථාර්ථවාදී" ඉලක්ක තීරණය කරයි.

 

අපගේ සඟරාවන් කියවන්නන්ට හොඳටම తెలిసిందే, අතුරු දශකයකටත් වැඩි කාලයක් අපි U.S. අධිරාජ්‍යවාදය පසුබෑම හා චීනය (සහ රුසියාව) ඉහළ යාම පිළිබඳ විවාද කළා. අපි මැක්සිස්ට් විග්‍රහය ආරක්ෂා කළා – චීනය අධිරාජ්‍ය බලයකට පරිවර්තනය වී ඇති බවත්, ඒ අනුව ගෝලීය අන්තර්අධිරාජ්‍යවාදී විරෝධය මූලික ලක්ෂණයක් බවත්. අපගේ විරුද්ධකාරයින් අපව නින්දා කළේ, U.S. පසුබෑම අතිශය සලකා බැලූ බවත්, චීනය සහ රුසියාව බලවත් බව අධික ලෙස ඇගයූ බවත්ය. දැන් නවතම සිදුවීම් මොනවද කියන්නේ?! [7]

 

 

 

1) Paul McLeary, Daniel Lippman: Pentagon plan prioritizes homeland over China threat, Politico, 05.09.2025, https://www.politico.com/news/2025/09/05/pentagon-national-defense-strategy-china-homeland-western-hemisphere-00546310

 

2) For the RCIT’s analysis of modern imperialism see e.g. the two books by Michael Pröbsting: Anti-Imperialism in the Age of Great Power Rivalry. The Factors behind the Accelerating Rivalry between the U.S., China, Russia, EU and Japan. A Critique of the Left’s Analysis and an Outline of the Marxist Perspective, RCIT Books, Vienna 2019, https://www.thecommunists.net/theory/anti-imperialism-in-the-age-of-great-power-rivalry/; The Great Robbery of the South. Continuity and Changes in the Super-Exploitation of the Semi-Colonial World by Monopoly Capital Consequences for the Marxist Theory of Imperialism, RCIT Books, 2013, https://www.thecommunists.net/theory/great-robbery-of-the-south/

 

3) See on this e.g. Michael Pröbsting: Trump-Putin Rapprochement Signals End of “Trans-Atlantic Partnership”. On the decline of U.S. (ex-)hegemon, the deep crisis of European imperialism and consequences for socialist tactics, 21 February 2025, https://www.thecommunists.net/worldwide/global/trump-putin-rapprochement-signals-end-of-trans-atlantic-partnership/

 

4) See e.g. Michael Pröbsting: A Kind of Official Confirmation. U.S. Secretary of State Marco Rubio admits the end of U.S. hegemony and the beginning of the multipolar world order, 3 February 2025, https://www.thecommunists.net/worldwide/global/u-s-secretary-of-state-rubio-admits-end-of-u-s-hegemony/

 

5) RCIT: Trump’s 2nd Presidency: Its Causes, Inner Contradictions, and Consequences for World Politics, 31.01.2025, https://www.thecommunists.net/worldwide/north-america/trump-s-2nd-presidency-its-causes-inner-contradictions-and-consequences-for-world-politics/

 

6) See on this e.g. RCIT: The Trump-Putin Summit: Two Robbers Meet to Carve-Up Ukraine, 18 August 2025, https://www.thecommunists.net/worldwide/global/the-trump-putin-summit-two-robbers-meet-to-carve-up-ukraine/;

 

7) For our latest contributions see e.g. these essays by Michael Pröbsting: One Should Not Camouflage Capitalist and Imperialist China as “Socialist”. A Reply to Immanuel Ness and John Bellamy Foster, 8 April 2025, https://spectrejournal.com/one-should-not-camouflage-capitalist-and-imperialist-china-as-socialist/; Age of ‘Empire’ or age of imperialism? A reply to Claudio Katz, Links International Journal of Socialist Renewal (LINKS), 7 December 2024, https://links.org.au/age-empire-or-age-imperialism-reply-claudio-katz

 

 

Проєкт нової Стратегії національної оборони Пентагону відображає драматичний занепад американського імперіалізму

 

Міхаель Прьобстінг, Революційна комуністична міжнародна тенденція (RCIT / РКМТ), 10 вересня 2025 року, www.thecommunists.net

 

 

 

Як повідомляє POLITICO, проєкт нової Стратегії національної оборони, яка з'являється на початку роботи кожної адміністрації і визначає її зовнішню політику і військову стратегію, передбачає значний зсув у порівнянні з останніми адміністраціями демократів і республіканців. З часів Барака Обами і його «повороту до Азії» Вашингтон зосередився на цьому регіоні і назвав Китай своїм найголовнішим супротивником.

 

Фактичний проєкт цього стратегічного документа закликає до зміни курсу і визначає батьківщину і Західну півкулю як новий пріоритет. Іншими словами, документ визначає, що американські збройні сили повинні спрямовувати свої ресурси в основному на самі США, а також на Латинську і Північну Америку (включно з Гренландією). [1]

 

Якщо документ буде прийнятий, він закріпить різкий розворот у зовнішній політиці американського імперіалізму. Він ознаменував би кінець його спроб захистити свій статус світової гегемоністської держави. Як вже півтора десятиліття аналізує РКМТ, однією з ключових особливостей нинішнього історичного періоду є занепад США — довготривалого абсолютного гегемона — і піднесення китайського імперіалізму. [2] Як наслідок, суперництво між цими двома великими державами стало найважливішим елементом глобальних політичних відносин. [3]

 

Відхід на батьківщину і в Західну півкулю відображає той факт, що Вашингтон більше не має економічних і військових ресурсів, щоб одночасно стримувати Китай і Росію, контролювати Близький Схід і домінувати в інших регіонах. Як ми вже зазначали раніше, адміністрація Трампа, схоже, визнає, що не може завадити Китаю і Росії відігравати ключову роль у світовій політиці. [4] Отже, вона відступає від спроб протистояти їхньому сильному впливу в Азії, Африці та Східній Європі. Замість цього Вашингтон, згідно з проєктом документа, зосередиться на домінуванні в Південній і Північній Америці та, можливо, в Європі.

 

Крім того, нова доктрина також відображає поглиблення внутрішньої кризи американського імперіалізму. Американська економіка страждає від десятиліть деіндустріалізації, залежності від імпорту та зростання заборгованості. Її суспільство роздирають вибухонебезпечні політичні та соціальні протиріччя. Тому адміністрація Трампа все частіше розгортає війська в американських містах і на кордоні. Її внутрішня політика — це превентивна громадянська війна панівного класу, який перебуває в глибокій кризі. [5]

 

Звичайно, документ ще не був офіційно прийнятий. І з огляду на його драматичні наслідки, найімовірніше, значна частина політичної еліти, зокрема, так звані «китайські яструби» на кшталт Ліндсі Грема, які все ще дуже впливові в обох партіях, рішуче протестуватимуть проти такого повороту в американській зовнішній політиці.

 

Однак, якщо озирнутися на зовнішньополітичні рішення адміністрації Трампа з січня, то можна побачити, що вона вже зробила низку кроків у цьому напрямі. Окрім розгортання військ у великих містах США та мілітаризації прикордонних регіонів, Вашингтон відправив військово-морські сили до Карибського басейну та погрожує напасти на Венесуелу, публічно спекулює на темі військових ударів по Мексиці («боротьба з наркотероризмом»), а також закликає до анексії Канади та Гренландії. Так само вона намагається якомога сильніше притиснути Європу (включно з Україною) економічно.

 

Водночас Трамп знову і знову відкладає введення високих тарифів на Китай і розгортає червону килимову доріжку для Путіна. Він неодноразово погрожував припинити підтримку України і називав її такою ж відповідальною за вторгнення, як і Кремль. [6] Так само США припинили фінансування так званої Балтійської ініціативи безпеки (спрямованої проти Росії) і вийшли, за даними Financial Times, зі своїх угод із західними союзниками щодо «боротьби з фейковими новинами з Росії, Китаю та Ірану».

 

Якщо коротко, то політика адміністрації Трампа характеризується відступом від своїх головних супротивників — Китаю і Росії — і спробою пограбування і домінування над слабшими союзниками в Західній півкулі. Колишній гегемон, що занепадає, ставить перед собою більш реалістичні цілі.

 

Як відомо читачам наших публікацій, протягом останнього десятиліття ми брали участь у низці дебатів про занепад американського імперіалізму та піднесення Китаю (і Росії) як великих держав. Ми відстоюємо марксистський аналіз, який визнає перетворення Китаю на капіталістичну державу і, як наслідок, міжімперіалістичне суперництво ключовою рисою світової політики. На противагу цьому, наші опоненти звинувачували нас у переоцінці занепаду політичної, економічної та військової могутності США, а також Китаю (і Росії). Що вони скажуть тепер у світлі останніх подій?! [7]

 

 

 

 

 

[1] Paul McLeary, Daniel Lippman: Pentagon plan prioritizes homeland over China threat, Politico, 05.09.2025, https://www.politico.com/news/2025/09/05/pentagon-national-defense-strategy-china-homeland-western-hemisphere-00546310

 

[2] For the RCIT’s analysis of modern imperialism see e.g. the two books by Michael Pröbsting: Anti-Imperialism in the Age of Great Power Rivalry. The Factors behind the Accelerating Rivalry between the U.S., China, Russia, EU and Japan. A Critique of the Left’s Analysis and an Outline of the Marxist Perspective, RCIT Books, Vienna 2019, https://www.thecommunists.net/theory/anti-imperialism-in-the-age-of-great-power-rivalry/; The Great Robbery of the South. Continuity and Changes in the Super-Exploitation of the Semi-Colonial World by Monopoly Capital Consequences for the Marxist Theory of Imperialism, RCIT Books, 2013, https://www.thecommunists.net/theory/great-robbery-of-the-south/

 

[3] See on this e.g. Michael Pröbsting: Trump-Putin Rapprochement Signals End of “Trans-Atlantic Partnership”. On the decline of U.S. (ex-)hegemon, the deep crisis of European imperialism and consequences for socialist tactics, 21 February 2025, https://www.thecommunists.net/worldwide/global/trump-putin-rapprochement-signals-end-of-trans-atlantic-partnership/

 

[4] See e.g. Michael Pröbsting: A Kind of Official Confirmation. U.S. Secretary of State Marco Rubio admits the end of U.S. hegemony and the beginning of the multipolar world order, 3 February 2025, https://www.thecommunists.net/worldwide/global/u-s-secretary-of-state-rubio-admits-end-of-u-s-hegemony/

 

[5] RCIT: Trump’s 2nd Presidency: Its Causes, Inner Contradictions, and Consequences for World Politics, 31.01.2025, https://www.thecommunists.net/worldwide/north-america/trump-s-2nd-presidency-its-causes-inner-contradictions-and-consequences-for-world-politics/

 

[6] See on this e.g. RCIT: The Trump-Putin Summit: Two Robbers Meet to Carve-Up Ukraine, 18 August 2025, https://www.thecommunists.net/worldwide/global/the-trump-putin-summit-two-robbers-meet-to-carve-up-ukraine/;

 

[7] For our latest contributions see e.g. these essays by Michael Pröbsting: One Should Not Camouflage Capitalist and Imperialist China as “Socialist”. A Reply to Immanuel Ness and John Bellamy Foster, 8 April 2025, https://spectrejournal.com/one-should-not-camouflage-capitalist-and-imperialist-china-as-socialist/; Age of ‘Empire’ or age of imperialism? A reply to Claudio Katz, Links International Journal of Socialist Renewal (LINKS), 7 December 2024, https://links.org.au/age-empire-or-age-imperialism-reply-claudio-katz

 

 

 

 

Михаэль Прёбстинг, Революционная Коммунистическая Интернернациональная Тенденция (RCIT/РКИТ), 10 сентября 2025 года, www.thecommunists.net

 

 

 

Как сообщает POLITICO, проект новой Стратегии национальной обороны, которая появляется в начале работы каждой администрации и определяет её внешнюю политику и военную стратегию, предусматривает значительный сдвиг по сравнению с последними администрациями демократов и республиканцев. Со времён Барака Обамы и его «поворота к Азии» Вашингтон сосредоточился на этом регионе и назвал Китай своим главным противником.

 

Фактический проект этого стратегического документа призывает к смене курса и определяет родину и Западное полушарие как новый приоритет. Другими словами, документ устанавливает, что вооружённые силы США должны направлять свои ресурсы в основном на сами США, а также на Латинскую и Северную Америку (включая Гренландию). [1]

 

Если документ будет принят, он закрепит резкий разворот во внешней политике американского империализма. Это ознаменует конец его попыток защитить свой статус мировой гегемонистской державы. Как уже полтора десятилетия анализирует РКИТ, одной из ключевых особенностей нынешнего исторического периода является упадок США — долгосрочного абсолютного гегемона — и подъём китайского империализма. [2] В результате соперничество между этими двумя великими державами стало важнейшим элементом глобальных политических отношений. [3]

 

Отступление на родину и в Западное полушарие отражает тот факт, что Вашингтон больше не располагает экономическими и военными ресурсами, чтобы одновременно сдерживать Китай и Россию, контролировать Ближний Восток и доминировать в других регионах. Как мы уже отмечали ранее, администрация Трампа, по-видимому, признает, что не может помешать Китаю и России играть ключевую роль в мировой политике. [4] Поэтому она отказывается от попыток противостоять их сильному влиянию в Азии, Африке и Восточной Европе. Вместо этого Вашингтон, согласно проекту документа, сосредоточится на доминировании в Южной и Северной Америке и, возможно, в Европе.

 

Кроме того, новая доктрина также отражает углубление внутреннего кризиса американского империализма. Американская экономика страдает от десятилетий деиндустриализации, зависимости от импорта и роста задолженности. Ее общество раздирают взрывоопасные политические и социальные противоречия. Поэтому администрация Трампа все чаще разворачивает войска в американских городах и на границе. Ее внутренняя политика — это превентивная гражданская война господствующего класса, находящегося в глубоком кризисе. [5]

 

Конечно, документ еще не был официально принят. И учитывая его драматические последствия, скорее всего, значительная часть политической элиты, в частности так называемые «китайские ястребы» вроде Линдси Грэма, которые все еще очень влиятельны в обеих партиях, решительно протестуют против такого поворота в американской внешней политике.

 

Однако, если оглянуться на внешнеполитические решения администрации Трампа с января, можно увидеть, что она уже сделала ряд шагов в этом направлении. Помимо развертывания войск в крупных городах США и милитаризации приграничных регионов, Вашингтон отправил военно-морские силы в Карибский бассейн и угрожает напасть на Венесуэлу, публично спекулирует на теме военных ударов по Мексике («борьба с наркотерроризмом»), а также призывает к аннексии Канады и Гренландии. Также она пытается максимально сильно прижать Европу (включая Украину) экономически.

 

В то же время Трамп снова и снова откладывает введение высоких тарифов на Китай и разворачивает красную ковровую дорожку для Путина. Он неоднократно угрожал прекратить поддержку Украины и называл её такой же ответственной за вторжение, как и Кремль. [6] Также США прекратили финансирование так называемой Балтийской инициативы безопасности (направленной против России) и вышли, по данным Financial Times, из своих соглашений с западными союзниками по «борьбе с фейковыми новостями из России, Китая и Ирана».

 

Если коротко, политика администрации Трампа характеризуется отступлением от своих главных противников — Китая и России — и попыткой ограбления и доминирования над более слабыми союзниками в Западном полушарии. Бывший гегемон, находящийся в упадке, ставит перед собой более реалистичные цели.

 

Как известно читателям наших публикаций, в течение последнего десятилетия мы участвовали в ряде дебатов о падении американского империализма и подъёме Китая (и России) как великих держав. Мы отстаиваем марксистский анализ, который признаёт превращение Китая в капиталистическое государство и, как следствие, межимпериалистическое соперничество ключевой чертой мировой политики. В противовес этому, наши оппоненты обвиняли нас в переоценке упадка политической, экономической и военной мощи США, а также возвышения Китая (и России). Что они скажут теперь в свете последних событий?! [7]

 

 

 

 

 

[1] Пол МакЛири, Дэниел Липпман: План Пентагона ставит приоритет на внутреннюю безопасность, а не на угрозу со стороны Китая, Politico, 05.09.2025, https://www.politico.com/news/2025/09/05/pentagon-national-defense-strategy-china-homeland-western-hemisphere-00546310

 

[2] Для анализа современного империализма RCIT см., например, две книги Михаэля Прёбстинга: Антиимпериализм в эпоху соперничества великих держав. Факторы, лежащие в основе ускоряющегося соперничества между США, Китаем, Россией, ЕС и Японией. Критика анализа левых и очерк марксистской перспективы, RCIT Books, Вена 2019, https://www.thecommunists.net/theory/anti-imperialism-in-the-age-of-great-power-rivalry/; Великое ограбление Юга. Непрерывность и изменения в сверхэксплуатации полуколониального мира монопольным капиталом. Последствия для марксистской теории империализма, RCIT Books, 2013, https://www.thecommunists.net/theory/great-robbery-of-the-south/

 

[3] См. об этом, например, Михаэль Прёбстинг: Сближение Трампа и Путина сигнализирует о конце «трансатлантического партнерства». О падении (бывшего) гегемона США, глубоком кризисе европейского империализма и последствиях для социалистической тактики, 21 февраля 2025, https://www.thecommunists.net/worldwide/global/trump-putin-rapprochement-signals-end-of-trans-atlantic-partnership/

 

[4] См., например, Михаэль Прёбстинг: своего рода официальное подтверждение. Государственный секретарь США Марко Рубио признает конец гегемонии США и начало многополярного мирового порядка, 3 февраля 2025, https://www.thecommunists.net/worldwide/global/u-s-secretary-of-state-rubio-admits-end-of-u-s-hegemony/

 

[5] RCIT: Второе президентство Трампа: причины, внутренние противоречия и последствия для мировой политики, 31.01.2025, https://www.thecommunists.net/worldwide/north-america/trump-s-2nd-presidency-its-causes-inner-contradictions-and-consequences-for-world-politics/

 

[6] См. об этом, например, RCIT: Саммит Трамп-Путин: два грабителя встречаются, чтобы разделить Украину, 18 августа 2025, https://www.thecommunists.net/worldwide/global/the-trump-putin-summit-two-robbers-meet-to-carve-up-ukraine/

 

[7] Для наших последних материалов см., например, эти эссе Михаэля Прёбстинга: Не следует маскировать капиталистический и империалистический Китай под «социалистический». Ответ Иммануилу Нессу и Джону Беллами Фостеру, 8 апреля 2025, https://spectrejournal.com/one-should-not-camouflage-capitalist-and-imperialist-china-as-socialist/; Эпоха «империи» или эпоха империализма? Ответ Клаудио Катцу, Links International Journal of Socialist Renewal (LINKS), 7 декабря 2024, https://links.org.au/age-empire-or-age-imperialism-reply-claudio-katz

 

 

- 최신 <국방전략> 초안은 미 제국주의의 극적 쇠퇴를 반영한다

 

미하엘 프뢰브스팅, 혁명적 공산주의인터내셔널 동맹(RCIT), 2025년 9월 10일, www.thecommunists.net

 

 

 

미국 새 행정부의 대외정책과 군사전략의 기본 방향을 보여주는 국방전략(NDS) 초안이 나왔는데, 민주당 · 공화당 기존 행정부들과의 일대 변화를 암시하고 있다. 오바마의 “아시아 회귀 (pivot to Asia)” 이래로 워싱턴은 아시아 지역에 집중하며 중국을 가장 중요한 적수로 지목했다.

 

그러나 이번 전략 문서 초안은 진로 변경을 내걸며, 미국 본토와 서반구를 새로운 중점 지역으로 규정하고 있다. 다시 말해, 미군의 자원을 일차적으로 미국 자체와 중남미, 북미 (그린란드 포함)에 우선 배치해야 한다는 것이다.[1]

 

이 초안이 채택되면 미 제국주의 대외정책의 극적 반전을 성문화하는 것이다. 이는 미국이 세계 패권국 지위를 방어하려는 시도가 끝나는 것을 의미한다. RCIT가 지난 15년래 평가 분석해온 바와 같이, 현 역사 시기를 규정하는 주요 특징 중 하나는 오랜 절대 패권국이던 미국 제국주의의 쇠퇴와 중국 제국주의의 부상이다.[2] 그 결과, 이 두 강대국 간의 제국주의 패권경쟁이 세계 정치·경제에서 가장 중요한 요소가 되었다.[3]

 

본토와 서반구로의 후퇴는 워싱턴이 더 이상 동시에 중국과 러시아를 견제하고 중동을 통제하며 그 밖의 다른 지역을 지배할 경제적·군사적 자원이 없다는 사실을 반영한다. 우리가 이미 지적했듯이, 트럼프 정부는 중국과 러시아가 세계정치에서 핵심 역할을 하는 것을 막을 수 없다는 점을 받아들이는 것으로 보인다.[4] 아시아, 아프리카, 동유럽에서 중국과 러시아의 강력한 영향력에 도전하지 않고 물러서는 이유다. 대신 미국은 남북미 미주대륙과 (가능하다면) 유럽을 지배하는 데 집중하고자 한다.

 

나아가 이 새 독트린은 미 제국주의의 심화되는 국내 위기 또한 반영한다. 미국 경제는 수십 년간의 탈산업화, 수입 의존, 급속한 부채 증가로 고통 받고 있다. 미국 사회는 폭발적인 정치적·사회적 모순으로 찢겨 갈라져 있다. 트럼프 정부가 점점 더 병력을 미국 도시와 국경에 배치하고 있는 이유다. 트럼프 정부의 국내 정책은 심각한 위기에 처한 지배계급의 “예방 내전”이다.[5]

 

물론 이 전략 문서는 아직 공식적으로 채택되지 않았다. 그리고 그 극적인 함의를 고려할 때, 정치 엘리트 상당 부분 ㅡ 특히 민주·공화 양당에 여전히 영향력을 가지고 있는 린지 그레이엄 같은 소위 ‘대중국 매파’들 ㅡ 이 이러한 대외정책 전환에 격렬히 항의할 가능성이 크다.

 

그러나 트럼프 행정부가 올해 1월 이래로 실제로 취한 대외정책 결정을 되돌아보면 이미 이런 방향으로 일련의 조치를 취해왔음을 알 수 있다. 군대를 주요 도시들에 배치하고 국경 지역을 군사화하는 것 외에도 카리브해에 해군 병력을 보내 베네수엘라를 위협했고 멕시코에 대한 군사 공격 (“마약 테러와의 전쟁”)을 공개적으로 거론했으며 캐나다와 그린란드에 대한 병합을 내걸었다. 또 유럽에 대해서는 경제적으로 최대한 짜내려 하고 있다.

 

그러면서 한편으로 트럼프는 중국에 대한 고율 관세 부과를 거듭 거듭 미루고 푸틴을 위해서는 레트카펫을 깔아줬다. 트럼프는 반복해서 우크라이나 지원 중단을 위협했고, 러시아와 동등하게 우크라이나에도 침공 책임이 있다고 주장했다.[6] 또 미국은 (러시아를 겨냥한) 소위 발트해 안보 이니셔티브 자금을 끊었으며, “러시아·중국·이란의 가짜 뉴스 대응”을 위한 서방 동맹국들과의 조약에서 탈퇴했다.

 

요컨대, 트럼프 정부의 정책은 주요 적대국 (중국·러시아)과의 대결에서는 후퇴하고, 대신 서반구의 약한 동맹국들에 대해서는 약탈, 지배하려는 시도로 특징지어진다. 쇠퇴하는 전(前) 패권국이 보다 현실적인 목표를 스스로에게 설정하는 것이다.

 

우리 출판물 독자들도 아시다시피, 지난 10여 년에 걸쳐 우리는 미 제국주의의 쇠퇴와 중국(그리고 러시아)의 대국굴기에 대한 여러 논쟁에서 논전을 벌여왔다. 우리는 중국의 자본주의 열강으로의 전화 및 그에 따른 제국주의 상호 경쟁을 세계정치의 핵심 특징으로 인식하는 맑스주의 평가분석을 옹호해왔다. 반면, 우리의 반대자들은 우리가 미국의 쇠퇴와 중국 (및 러시아)의 정치·경제·군사적 힘을 과대평가한다고 비난했다. 이제 이 같은 최근 사건 앞에서 그들은 뭐라고 할 것인가?![7]

 

 

 

 

 

-------------------------

 

[1] Paul McLeary, Daniel Lippman: Pentagon plan prioritizes homeland over China threat, Politico, 05.09.2025, https://www.politico.com/news/2025/09/05/pentagon-national-defense-strategy-china-homeland-western-hemisphere-00546310

 

[2] RCIT의 현대 제국주의 분석으로는, 다음 두 책을 보라. Michael Pröbsting: Anti-Imperialism in the Age of Great Power Rivalry. The Factors behind the Accelerating Rivalry between the U.S., China, Russia, EU and Japan. A Critique of the Left’s Analysis and an Outline of the Marxist Perspective, RCIT Books, Vienna 2019, https://www.thecommunists.net/theory/anti-imperialism-in-the-age-of-great-power-rivalry/ [ <<강대국 패권쟁투 시대에 반제국주의>>, 2020년, https://blog.wrpkorea.org/2022/06/blog-post_9.html]; The Great Robbery of the South. Continuity and Changes in the Super-Exploitation of the Semi-Colonial World by Monopoly Capital Consequences for the Marxist Theory of Imperialism, RCIT Books, 2013, https://www.thecommunists.net/theory/great-robbery-of-the-south/

 

[3] 이에 대해서는 다음을 보라. Michael Pröbsting: Trump-Putin Rapprochement Signals End of “Trans-Atlantic Partnership”. On the decline of U.S. (ex-)hegemon, the deep crisis of European imperialism and consequences for socialist tactics, 21 February 2025, https://www.thecommunists.net/worldwide/global/trump-putin-rapprochement-signals-end-of-trans-atlantic-partnership/

 

[4] 다음을 보라. Michael Pröbsting: A Kind of Official Confirmation. U.S. Secretary of State Marco Rubio admits the end of U.S. hegemony and the beginning of the multipolar world order, 3 February 2025, https://www.thecommunists.net/worldwide/global/u-s-secretary-of-state-rubio-admits-end-of-u-s-hegemony/

 

[5] RCIT, <트럼프 2.0: 노선과 내적 모순, 정세 효과와 투쟁 과제>, 2025년 1월 31일, https://blog.wrpkorea.org/2025/02/2.html

 

[6] 이에 대해서는 다음을 보라. RCIT, <트럼프-푸틴 정상회담: 우크라이나를 분할하기 위해 두 강도가 만났다>, 2025년 8월 18일, https://blog.wrpkorea.org/2025/08/blog-post_24.html

 

[7] 이에 대한 우리의 가장 최근 논쟁 글로는, 다음을 보라. Michael Pröbsting: One Should Not Camouflage Capitalist and Imperialist China as “Socialist”. A Reply to Immanuel Ness and John Bellamy Foster, 8 April 2025, https://spectrejournal.com/one-should-not-camouflage-capitalist-and-imperialist-china-as-socialist/; Age of ‘Empire’ or age of imperialism? A reply to Claudio Katz, Links International Journal of Socialist Renewal (LINKS), 7 December 2024, https://links.org.au/age-empire-or-age-imperialism-reply-claudio-katz